1-я позиция в google:
Сайт газеты "День"
Источник: http://www.day.kiev.ua/275926/
Статья написана бай "Дмитро Десятирик".
Привожу текст статьи с комментариями.
Інколи дивуєшся якимось простим речам, наприклад, добре знятому фільму. Тому що розумієш: за сумою обставин, що нині панують довкола, його взагалі не мало б бути, тим паче ще й цікавого, талановито зробленого.
«Мама померла в суботу на кухні» є дебютним фільм молодого київського документаліста Максима Васяновича. Максим — молодший брат Валентина Васяновича, вже доволі успішного режисера — його фільм «Проти сонця» здобув приз на авторитетному фестивалі у Клермон-Феррані.
Я не смог найти ни подверждения, ни опровержения этого факта на официальном сайте фестиваля.
«Мама померла в суботу на кухні» — це сімейна сага за назвою і жанром.
Да, название говорит о многом. Фильм начинается примерно так: "Мама померла в суботу на кухні, но фильм не об этом". То есть фильм на столько ни о чем, что режиссеру было трудно придумать название, соответствующее идее.
Що ж до сюжету — то це історія життя батька режисера, яку сам Максим розповідає за кадром. Максимів тато — робітник провінційної філармонії — у молодості понад усе прагнув стати диригентом симфонічного оркестру, але відмовився від кар’єри, що вже була відкрилася для нього, заради родинного благополуччя.
Вот это проблема! В Бирме расстреливают 3000 студентов-демонстрантов. В Африке выселяют на улицу людей из их домов, несогласных расстреливают, даже детей! Миру грозит истощение природных ресурсов, люди продаются и покупаются, девочки работают проститутками с 8-ми лет, а другие - с 4 лет роются в мусорниках, чтобы заработать 1 доллар в день за 10 часов работы! Это некоторые пробемы, которые были раскрыты в фильмах этого фестиваля, а что тут? Папа отказался от карьеры дирижера? Гениально! Гран-при! Гран-при!
Максим неквапно розповідає про своїх батьків, вмонтовує кадри з хатнього архіву. Кульмінацією має бути сцена омріяного диригування. Однак вже десь посередині фільму з’являються нові акценти, поступово з’ясовується — завдяки мимовільним зізнанням оповідача, ледь помітним візуальним і монтажним акцентам, атмосфері окремих епізодів — що це історія самого режисера.
Понимаете, что такое заказная статья? "завдяки мимовільним зізнанням оповідача, ледь помітним візуальним і монтажним акцентам". Автор статьи хочет подчеркнуть необычайный талант режисера. Поверьте, я был на этом фильме. Я чуть не уснул. Таланта нет!
Точніше, це оповідь про те, як стають митцем, яку ціну за це платять,
Огласите пожалуйста цену! Сколько стоила победа в фестиваля и все эти заказные статьи? Потому что очевидно, что в Украине все покупается.
— і загалом про той вибір між життям і мистецтвом, який кожна людина, незалежно від віку чи статі, робить на самоті зі своїм власним сумлінням, і самотність ця, самотність художника — величезна, неозора.
Власне, у стрічці йдеться про два вибори — перший, батьків, у далекому минулому; а за тим вибором, що судилося зробити самому режисерові, ми спостерігаємо зараз, і це надає картині, особливо ближче до розв’язки, серйозної внутрішньої напруги.
Напруга в том, что ты думаешь, когда уже закончится это унылое кино.
По суті, Максим Васянович намагається сам собі відповісти на запитання: що він робить у кіні, навіщо він тут?
Вот это очень хорошая строчка. На самом деле, у меня тоже возникли аналогичные вопросы: Зачем он тут, как попал на фестиваль и как получил гран-при?
Ця щирість художника — чесність його в першу чергу із самим собою — є чи не найціннішою рисою фільму.
Ага, честность так и прет. :)
А втім, і завдяки решті складових — операторській (провал), сценарній (провал), постановочній роботі (провал) — «Мама померла в суботу на кухні» може вважатися зрілим, професійно виконаним твором, а також зайвим доказом того, що вітчизняна документальна школа дивом збереглася на безумовно європейському рівні.
Хорошее предложение, но все на самом деле наоборот:
«Мама померла в суботу на кухні» может считаться незрелой, непрофессиональной работой, а также лишним доказательством того, что отечественная документальная школа находится в глубокой жопе и надежно прикрыта крышкой украинской коррупции так, что надеятся на европейский уровень на придется еще много лет. - Так намного ближе к правде.
Комментариев нет:
Отправить комментарий